• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
•  

Безпосереднім візуальним джерелом натхнення для втілення проекту стала квітка соняшника - одна з найпопулярніших рослин України, символ країни, пов'язаний з солярним циклом ("лице", спрямоване до сонця). Майстерний взір, який творять зернини на диску соняшника, відповідає характеру мистецтва Закарпаття, тому здається гуцульським орнаментом, стореним Природою. Цей взір у нашому проекті перенесений на дерев'яний диск, і ,,видзьобаний” долотом різьбяра, творячи увігнутий рельєф.

Майстер, який реалізує проект, - Тарас Муляк, різьбяр з Коломиї. Взір, створений з зернинок, надзвичайно точний, тому вимагає від Тараса майстерності, покірності та великої присвяти часу. Ми хотіли зробити кілька дисків, над якими Тарас працював призначену кількість годин. Таким чином з'явилися циферблати з різними взорами. Ступінь оформлення вимірюється часом, присвяченої праці, тому можна замовити повний циферблат (закінчений взір) або, напр., трьохгодинний, де деревина вибрана у меншій частині. Попри єдиний висхідний рисунок і однаковий час роботи, кожен циферблат унікальний, оскільки „лускати” можна з будь-якого ключа.

Те, що зберігає пам'ять циферблата, і що додатково отримує замовник, це неповторний характер праці, де присутня винятковість часу, присвяченого виконанню предмета, зосередженість, ритм і втома. Цей медитаційний характер предмета може стати висхідною точкою для рефлексії над сучасним ритмом життя.
Циферблат можна самостійно змонтувати з годинниковим механізмом і зі вказівками, або ж повісити на стіну як завершену річ, як декоративний гуцульський таріль

• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
• Title Title
•  

Таріль, виточений з горіха, інкрустований (намистинки, дерево, мосяж), з використанням різьбярських технік, орнамент геометрично-рослинний, смугасто-центрично розміщений. Центральний симетричний орнамент складається з чотирьох серцеподібних форм, інкрустованих білими і голубими намистинками, межі центру обрамлені інкрустованою смугою голубого, білого і червоного кольорів і фризом сльозоподібної форми, який повторюється на берегах тареля.
Дерев'яні вироби такого типу, виконані у техніці різьблення, започаткувала відома родина Шкрібляків з Яворова (а першим був Юрій Шкрібляк, народжений у 1822 році). Ці зразки згодом перейняли й інші гуцульські майстри, а продовжують у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва. Найчастіше тарелі та касетки (шкатулки), рідше інші предмети (обкладинки для альбомів, палиці, коралі, оправи для ручок), поряд з характерною покутською керамікою з часом стали синонімами гуцульських сувенірів, які часто купували туристи, котрі масово їздили на Гуцульщину перед війною.

Знайти ремісником на мапі: