Звільнити проект як форма співпраці польських та українських творців

Проект є розвитком співпраці нашого Товариства з Національним Музеєм Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у Коломиї шляхом реалізації ініціативи “Звільнити проект”, яка полягає на опрацюванні нової моделі виробництва і збуту (дистрибуції) предметів, заснованій на Вільних Ліцензіях і відносинах, які споживач нав’язує з місцевим майстром – ремісником (у цьому випадку майстром з України). Висхідним пунктом і джерелом натхнення стануть предмети і обладнання з фондів господарювання і ремісництва Державного Етнографічного Музею у Варшаві, котрі було піддано творчому переосмисленню сучасними варшавськими проектантами, і традиційних українських ремісників.
Презентований проект є не лише промоцією польських музейних збірок і варшавських проектантів в Україні, а й методом для виробництва та збуту запроектованих предметів у цій країні, тобто на довготривалу промоцію результатів проекту. Проект стане єдиним на сьогодні шансом для творчої співпраці варшавських дизайнерів з українськими митцями / ремісниками, тобто користатиме з живої міської й народної традиції, даючи можливість варшавським творцям отримати досвід у роботі sз ткачами, боднарами, столярами. Результатом роботи будуть нові предмети, розміщені в Інтернеті, у формі доступної виконавчої документації. Це означає, що кожен зацікавлений з України, зможе отримати з мережі документацію і виконати предмет у місцевого майстра. Даний метод був опрацьований нашим Товариством і реалізований у Польщі та Німеччині (2014 рік). Польські проектанти тоді втілили свої задуми, частину з яких реалізували німецькі майстри. На сьогодні 3 проектами авторства пані Юрек, Артура Госка і Азе десігн користуються німецькі споживачі, реалізовуючи їх у місцевих німецьких майстрів. Ми прагнемо перенести цей досвід на український грунт.

АДРЕСАТИ ПРОЕКТУ

ВАРШАВСЬКІ ПРОЕКТАНТИ
Молоді польські проектанти, чиї проекти виходять далеко поза естетичну форму чи старанність про функціональність предмету. Свій проектний напрямок називають свідомим проектом (десигном). Їх надихають щоденні ситуації і звичайне життя. У своїх проектах використовують одночасно як стару ремісничу техніку, так і найновіші технології. Поєднують їх із пошуком найпростіших вирішень та інтелектуальними роздумами.

УКРАЇНСЬКІ МАЙСТРИ
Кожен майстер об’єднаний (або ні)  українськими рисами ремісництва. Короткий опис продукції визначить чи дане ремесло вимирає (напр. гачкування), чи живе (напр. виробництво ліжників, столярство).


ЗАМОВНИКИ ПРЕДМЕТУ:

Проект – це питання кваліфікації та здатність осіб, зацікавленим польським дизайном, а також замовленням продукції у майстрів. Потенційним замовником буде естетично обізнана  особа, якій подобається польський дизайн, добре виконання, особа sз середньою або вищою освітою. Окрім того, проект має шанси зацікавити осіб, які до цього часу не стежили за проектною модою (трендами) або ж ширшого кола осіб, що не належать до грона обізнаної мистецької аудиторії. Ремісничі традиції у цій частині України досить потужні: окрім численних майстрів, які працюють на замовлення, існує чимало замовників, для яких природньо щороку придбати додому ліжник (різновид вовняного покривала).

ЦІЛІ ПРОЕКТУ

ГОЛОВНІ ЦІЛІ

  1. Збільшення (розширення) кола споживачів польського (варшавського) дизайну.
  2. Представлення ширшому колу нового способу виробництва і збуту (дистрибуції) міжнародного рівня.
  3. Передача знань на тему польської народної спадщини і ремесла у захопливій формі.

ДЕТАЛЬНІ ЦІЛІ

  1. Адаптація польського дизайну під потреби українських споживачів-замовників.
  2. Поширення знань у сфері різних технічних вирішень, часто недосяжних у місцевій моделі ремісничого виробництва.

ШЛЯХИ ДО ОТРИМАННЯ ЦІЛЕЙ

  1. Творче звернення до „міфу Гуцульщини” і віднайдення його сучасного контексту.
  2. Доручення молодому варшавському творцеві можливості впровадження своїх проектів до міжнародного виробництва.
  3. Опрацювання нових проектів, заснованих на давніх народних традиціях і ремеслах.
  4. Залучення української групи майстрів у виробничий процес.
  5. Зниження ціни шляхом зменшення ринкових посередників.
  6. Зміцнення місцевих зв’язків (це зацікавлений споживач замовить продукт у ремісника iз найближчої околиці), а також міжнародних зв’язків (співпраця польських проектантів й українських майстрів).
  7. Залучення безпосереднього споживача у виробничий процес, оскільки замовник враховує свої побажання щодо кольору чи розміру, що поглиблює суспільну суть проекту.
  8. Виникнення нового, невідомого досі методу промоції і впровадження у виробництво польського дизайну на широкому міжнародному масштабі.
  9. Створення умов для налагодження відносин між польським ремісником та українським споживачем, на рівних правах участі споживача у виробничому процесі.

ЕТАПИ ПРОЕКТУ

ЕТАП ПЕРШИЙ
Вибір предметів із “Фонду Шацького”, який здійснить друга компетентна група, до якої увійдуть проектанти, етнологи і майстри (українські, які приїдуть на цьому етапі проекту). Це буде одна з небагатьох організованих творчих зустрічей, під час якої зможуть зустрітися представники різних сфер. Вибір буде здійснено шляхом дискусій і розмов, кожен фахівець визначить вибрані предмети з точки зору можливості сучасного виготовлення відповідника, а також його історичної вартості.

ЕТАП ДРУГИЙ
Проектування нових предметів, на основі консультацій з майстрами (листування електронною поштою, а також тижневі майстер-класи в Україні). Творці, запрошені до участі в проекті, матимуть два місяці часу на створення проекту та прототип предмету, у якому повинні врахувати опис майбутньої продукції (матеріали, спосіб виконання). З метою опрацювання виробничої документації, кожен проектант / колектив повинен виконати проектну концепцію, моделі, прототип у масштабі 1:1 у кінцевому матеріалі, протестувати і виготовити кінцевий продукт із покроковим описом виконання елементів, процесів.
Також проектанти повинні визначити межі, у рамках яких зможуть внести незначні зміни у проект. Ці зміни можуть стосуватися розмірів, кольору, виду деревини. Інтернет-сторінка інформуватиме про технічні деталі, що стосуються виробництва (там ми розмістимо кінцеві проектні концепції). На цьому етапі проекту з’явиться також фото- та відеодокументація.

ЕТАП ТРЕТІЙ
Розміщення в Інтернеті всієї виконавчої документації (Вільні Ліцензії Creative Commons). Створення мапи ремісничих закладів, де можна буде виготовити предмет (опційно). Мапа пунктів послуг не буде закритою, а зазначені на ній адреси – єдиними, за якими можна буде виготовити предмет. Список повинен лише полегшити можливий контакт sз майстрами, але в кінцевому результаті предмет зможе виготовити кожна особа, яка матиме такі здібності (майстер на всі руки, “золоті руки”, майстер округу). На цьому етапі проекту найістотнішою є промоція сторінки, через яку будемо актуалізовувати адреси ремісничих закладів, утримувати контакти зі споживачами проекту, моніторити проект.

ЕТАП ЧЕТВЕРТИЙ
Представлення результатів. Опрацювання каталогу / публікацій, який передбачає представлення предметів, створених у рамках проекту разом sз фотодокументацією всього виробничого процесу. Кожну проектну концепцію ми хочемо показати у світлі кількох нібито тих самих предметів. Нібито, бо кожен об’єкт відрізнятиметься способом виконання і матеріалом. Залучення українських споживачів у процес створення каталогу, додатково зміцнить посил проекту, допоможе споживачеві відчути, що він також може впливати на кінцевий вигляд предмету, оскільки, виходячи з концепції Петра Шацького (автора Фондів Ремесел у Державному Етнографічному Музеї), саме користувач остаточно визначає форму предмету. Підсумки з’являться у вигляді доповіді.

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЕКТУ

МІЦНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

  1. Надання народним ремісничим виробам „другого життя” шляхом опрацювання сучасних взірців трьох предметів – ремісничих виробів із фондових збірок ДЕМ.
  2. Доступ всім зацікавленим (Україна) трьох взірців, що виникли у рамках проекту, виходячи з принципів Вільних Ліцензій Creative Commons, а також продуманої широкомасштабної рекламної кампанії.
  3. Впровадження нової системи виробництва і збуту.
  4. Тривалий продукт у вигляді підсумкового каталогу (електронна версія).
  5. Залучення безпосереднього українського споживача у виробничий процес (особа, що замовляє предмет, враховує свої уподобання щодо кольору, розміру та ін.).
  6. Тривалий продукт у вигляді виконавчої документації (3 шт.).
  7. Адаптація польського дизайну до потреб українських клієнтів-споживачів.
  8. Підвищення знань дизайнерів у сфері різних технічних рішень, часто недоступних у місцевій моделі ремісничого виробництва.